Питель  Катерина Миколаївна,  вихователь групи середньо – старшого дошкільного віку, педагогічний стаж 27 років, 9 тарифний розряд.

Працює  за напрямком роботи «Виховання дітей на народних традиціях (технологія С.Ф. Русової)». 

- Черниш Світлана Петрівна, 

 молодший спеціаліст, 9 тарифний розряд 

Проблема, над якою працює: «Казка – животворне джерело дитячого мислення» (В.Сухомлинський). 



          Виховання – вічна, як світ проблема, відколи існує людство на землі, відтоді змушене воно невпинно дбати про виховання нащадків і продовження свого роду. «Найбільший скарб у кожного народу – його діти!» - так давно, а ніби сьогодні , ці слова сказала відомий педагог Софія Федорівна Русова.

             Відродження нації починається з дитячої колиски, родини, дитячого садка. Душа дитина в період дошкільного віку най чутливіша і най вразливіша, і в цей час найбільше треба плекати її.

                Щоденно до нашого садочка поспішають діти, «маленькі чомусики», які кожен день у своїй групі чекають на щось нове, цікаве та неповторне. Я стараюсь приділяти увагу кожній дитині, щоб малятам було комфортно, свій день вони провели в гарному піднесеному настрої. Адже у повсякденному житті, та на заняттях, під час режимних моментів повинна панувати атмосфера емоційного піднесення. Виховання без радості пізнання, розкриття природи рідного краю, народних звичаїв, традицій, без святковості є сухим, тьмяним і сірим.

               При ознайомленні з народними звичаями та традиціями намагаюся виховати у своїх дошкільнят почуття національної гідності, викликати інтерес до національної культури, прищепити дітям любов та повагу до українських державних та народних символів, оберегів, звичаїв.

                Засвоїти моїм вихованцям народознавчі знання допомагають «мандрівки до українського села» разом із чарівником дідусем «Всезнаєм» і допитливими дітлахами Марійкою та Тарасиком.

                 Малюки мандрують за допомогою ігор «Кожній речі своє місце», «Бабусина світлиця» у світ минулого, знайомляться із звичаями українців їх одягом, побутом, обрядами, народною творчістю, іграми тощо Ознайомлюючи дітей з природою рідного краю, місцевістю, де вони живуть виготовила альбом «Рідне місто Жашків». Дітлахи залюбки розглядають парки, вулиці, пам’ятники, видатні місця рідного міста.

        Систематично проводжу цікаві інтегровані заняття та різноманітні прогулянки з використанням художнього слова, дидактичних ігор та веселих рухливих та народних ігор.

       Всім малятам  дуже подобаються різні ігри: дидактичні, рухливі, розвивальні. Адже діти всіх народів мають спільну характерну рису – вроджений потяг до гри, уявити дитинство без гри взагалі не можливо.

- Хочеш бути здоровим, грайся!

- Хочеш бути розумним, грайся!

- Хочеш бути щасливим, грайся!

Стверджує народна мудрість.

         Так, з дітками ми вивчаємо дуже багато різних рухливих ігор, а також народних і разом залюбки в них граються. Улюбленими є : «Хитрий лис»,  «Ведмідь та діти»,           «Совонька»,    «Зайчата і лис», У ведмедя у бору»,  «Гуси», «Дід», «Панас» та багато інших.       Вибирають ведучого у грі діти самостійно, адже знають багато лічилок: «Ворона – каркарона», «Жабка», «Коза», «Вухатий заєць», «Сміливець» та інші.

         


         Гра – це чарівна скринька, за допомогою якої можна навчити малюка читати та рахувати, а головне мислити, доводити, розуміти і творити, тому я намагаюсь використовувати розвивальні та пізнавальні ігри в кожному занятті, дотримуючись вимог програми «Дитина», адже ці ігри приносять моїм вихованцям радість, успіх і задоволення, бажання проявити себе, самостійність, вчать доводити свій задум до логічного завершення.

          Велику увагу приділяю вивченню усної народної творчості та мовленнєвому розвитку дошкільнят. Із дітками вивчаємо багато прислів’їв про працю, хліб, здоров’я, пори року, книги. Діти ознайомлені із творчістю українських письменників Лесі Українки, Н.Забіли, М.Рильського, Т.Шевченка та інших.

                    Під час проведення різноманітних режимних моментів та занять, прогулянок використовую пальчикові ігри від яких діти отримують велику користь, а ще й задоволення: «Два цапки», «Їжачок», «Зайченя», «Котики», «Білочка», «Вовчик», «Сніжок» та інші.

                     В своїй роботі з дошкільниками я користуюся порадами та працями видатних педагогів С.Русової, В.Сухомлинського, К.Ушинського.

                     Дуже велике місце в роботі з малюками займає казка – це активна естетична творчість, що охоплює всі сфери духовного життя дитини – її розум, почуття, уяву, волю. Без казки неможливо уявити дитинство. С.Русова не тільки розкрила високу мудрість казки, а й показала, що казка – це друг, і вчитель малят, вона допомагає їм краще пізнавати світ, робить їх добрішими, людянішими, викликає бажання у дітей наслідувати позитивні риси характеру, пронести їх через все своє життя.  

                 Казка цінний матеріал для вивчення рідної мови, саме вона допомагає розвивати у дітей словесну творчість. Велику кількість часу приділяю використанню казки в роботі з дітьми. Діти не тільки люблять слухати казки, а й з задоволенням їх складають, беруть активну участь у драматизації казок, настільних та тіньових театрах.

               Я люблю своїх вихованців і бажаю щоб за допомогою моєї скромної участі у їх вихованні вони виросли справжніми людьми.